Приклад. 9 страница

Обсяг пам'яті — кількість об'єктів, яку одночасно може вміщати запам'ятовуючий пристрій. Для людини становить: для сенсорної пам'яті — один образ; для короткочасової пам'яті — 7 ± 2 об'єкти; для довгочасової пам'яті—дає змогу вмістити весь життєвий досвід людини.

Образ—відображення об'єктів, процесів, ознак, відношень реального чи псевдореального світу в пам'яті кібернетичної системи (людини, комп'ютерної системи тощо).

Образні повідомлення — повідомлення, у яких як основний спосіб опису і пізнання дійсності автори використовують художні образи.

Образно-понятійні повідомлення—повідомлення, у яких для опису і пізнання дійсності використовують одночасно і художні образи, і поняття (терміни).

Одиниці виміру (в едитології) — літерні константи, які Приклад. 9 страница ставлять біля цифр. Повинні відповідати чинним стандартам.

Означення — логічна операція, яка полягає в розкритті (поясненні) значення слова. Результатом означення є сформульований еталонний образ, що входить до складу слова.

Опис (бібліографічний, архівний, фонограмний, образотворчий, фільмовий тощо) — множина характеристик повідомлення, які фіксують його особливості й дають можливість однозначно ідентифікувати.

Опрацювання — неформалізований (творчий) метод виправлення, який полягає в пере­ставленні, видаленні, заміні, вставленні та скороченні компонентів повідомлення, причому в цілому ступінь редагованості повідомлення не перевищує 25—30%.

Оригінал — повідомлення, яке готують для передачі реципієнтам. Містить: вихідні відомості, текстові компоненти, нетекстові компоненти й апарат видання. Див. також Авторський оригінал, Видавничий оригінал.

Пам'ять Приклад. 9 страница — множина психічних процесів, які полягають у закріпленні, зберіганні, відтворенні та забуванні інформації.

Паперове видання — видання, підготоване на паперовому носії інформації.

Параграф див. Підпідрозділ.

Параметр — вид норми, що має форму одного числового значення, множини числових значень чи констант (цифрових, літерних тощо).

Параметричний метод контролю—метоцконтролю, під час проведення якого компоненти повідомлення перевіряють на відповідність параметрам нормативної бази.

Паспорт видання — множина поліграфічних команд, якими задають незмінні для всього видання параметри.

Перевидання — наступні після першого публікування повідомлення.

Передмова—доповнюючий компонент апарату видання (оригіналу) у формі статті перед основним текстом, яка пояснює методи роботи над цим виданням, його цілі та особливості, вказує Приклад. 9 страница коло реципієнтів, на які воно розраховане тощо.

Передредагування — один із трьох (а саме перший) етап комп'ютерного редагування, який полягає в готуванні редактором повідомлення для його опрацювання системою редагування. Див. також Інтерредагування й Постредагування.

Переконливість доведення—суб'єктивна індивідуальна оцінка істинності повідомлення, встановлена реципієнтом. Виділяють об'єктивні й суб'єктивні фактори, що впливають на переконливість.

Перелік див. Список

Перенос—процес поділу ланцюжка знаків у межах абзацу на рядки однакової довжини, що відповідають форматові набору. Перевагу віддають міжслівним переносам. Коли перенос припадає на середину слова, ставлять спеціальний знак — дефіс — і решту слова переносять у наступний рядок. Переноси повинні відповідати певним лінгвістичним і Приклад. 9 страница поліграфічним нормам.



Перероблення — неформалізований (творчий) метод виправлення повідомлення, в процесі якого роблять переставлення, видалення, заміни, вставлення та скорочення, причому ступінь редагованості не перевищує 30—50%.

Переставлення — формалізований метод виправлення повідомлення, при якому для усунення помилки елемент повідомлення переміщають в іншу позицію.

Підпідрозділ (параграф) — одиниця композиційної структури повідомлення, яка складається з кількох надфразних єдностей.

Підрозділ — одиниця композиційної структури повідомлення, яка складається з кількох підпідрозділів (параграфів).

Післямова—доповнюючий компонент апарату видання (оригіналу) в формі статті після основного тексту. Найчастіше містить відомості про автора, аналізує цей та інші його твори тощо.

Плагіат (у видавничій справі)—самовільне використання одним автором тексту іншого автора без посилання Приклад. 9 страница на цього автора і публікування такого повідомлення під своїм іменем.

Плантування — розкладання сторінок видання на площині друкарського аркуша (паперового чи друкарської форми).

План-графік [виготовлення видання (повідомлення)] — технологічний маршрут із вказаними термінами виконання кожної операції.

Планування повідомлень (видань і передач) — один із видів видавничої діяльності, який полягає в тому, що редактор (персонал ЗМІ) укладає план готування і публікування повідомлень. Види планів: перспективний, квартальний, місячний. Укладають плани на основі норм виробітку персоналу і наявних ресурсів (штатних, фінансових, матеріальних).

Плюралістична теорія редагування — теорія редагування, яка встановлює, що ЗМІ відповідно до обраних ними цілей можуть самі укладати й використовувати множину норм Приклад. 9 страница редагування (нормативну базу).

Повідомлення — фіксована кількість інформації, яку автор призначає для передачі реци­пієнтам. Повідомлення можуть бути вербальними (словесними) та невербальними (наприклад, зображальними). Вербальні повідомлення інваріантні щодо мови. Автор послідовно перетворює вербальне повідомлення спершу в текст, а далі — в авторський оригінал, який подає в ЗМІ.

Поділ — логічна операція, під час якої на базі вибраної основи об'єкти ділять на класи (окремі підмножини). Класифікацію здійснюють з обов'язковим урахуванням п'яти спеціально встановлених логічних норм.

Покажчик — пошуковий компонент апарату видання (оригіналу), що містить список вокабул, біля кожної з яких вказують її адресу у повідомленні. Види покажчиків: а) за змістом: предметні (термінологічні), іменні, дат Приклад. 9 страница, назв (рослин, сполук, мінералів, географічних назв тощо), формул, таблиць, ілюстрацій, позначень, а також змішані; б) за способом розташування матеріалу: алфавітні (в тому числі пермутаційні), систематичні, хронологічні та комбіновані; в) за структурою запису: прості, аналітичні й анотовані.

Поліграфічна система—комплекс технічних (комп'ютерних), програмних, технологічних та інформаційних (шрифтових, ілюстраційних, лінгвістичних) засобів, які за допомогою множини поліграфічних команд (конструкції видання) перетворюють видавничий оригінал у проект видання. Поліграфічні системи функціонують лише у взаємодії з персоналом ЗМІ.

Поліграфічна структура видання—має рівні знаків,рядків, абзаців, стовпців, сторінок, розділів та видання.

Політизація повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає в тому, щоби надати Приклад. 9 страница повідомленню певного політичного забарвлення відповідно до наявних політичних норм ЗМІ.

Політичне редагування — аспект редагування, який полягає у контролі за дотриманням політичних норм та виправленні виявлених помилок. Використовують щодо видань, які є офіційними органами політичних партій.

Положення — вид норми, поданий у формі правила, закономірності, закону тощо.

Положеннєвий метод контролю — метод контролю, в процесі якого компоненти повідомлення перевіряють на відповідність положенням нормативної бази.

Помилка — відхилення від норми. Як відхилення помилка є доповненням помилкового компонента повідомлення до нормативного компонента.

Понятійні повідомлення — повідомлення, в яких як основний спосіб опису й пізнання дійсності використовують поняття і їх лінгвістичні позначення—терміни.

Поняття — одиниця найнижчого рівня логічної Приклад. 9 страница структури повідомлення, яка описує характеристики (ознаки) об'єкта чи процесу. У лінгвістичній структурі відповідає слову або словосполученню.

"Портфель" повідомлень—множина повідомлень, які ЗМІ отримали від авторів з метою публікування.

Порядок слів — встановлена мовознавством послідовність слів у стверджувальному розповідному реченні, що виконують задані синтаксичні функції.

Посилання — інструмент апарату видання, який стоїть біля одного компонента видання і вказує на адресу компонента, розташованого в іншому місці. Виділяють посилання на ілюстрації, таблиці, формули, одиниці композиції, примітки, описи різних видів тощо.

Постійна рубрика —рубрика, наявна у численній кількості випусків продовжуваного видання. Як правило, це родові рубрики для низки повідомлень на близьку тему.

Постредагування—один Приклад. 9 страница із трьох (а саме третій) етап комп'ютерного редагування, який полягає у виправленні редактором тих помилок, що залишилися в повідомленні після опра­цювання системою редагування. Див. також Передредагування й Інтерредагування.

Постулати (едитології) — найзагальніші норми редагування повідомлень, сформульовані на основі аксіом едитології.

Потужність нормативної бази — кількість норм, що входять до нормативної бази редагування.

Пошук див. Інформаційний пошук.

Пошукові компоненти — компоненти апарату видання, які дають змогу здійснити ефективний інформаційний пошук потрібного компонента в повідомленні. До пошукових компонентів належать змісти, покажчики і колонтитули.

Предмет редагування — приведення об 'єктаредагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його Приклад. 9 страница творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту.

Прилягання—вид синтаксичного зв'язку між словами, при якому кероване слово повинно стояти у певній позиції (наприклад, препозитивній чи контактній) щодо керуючого слова.

Примітки—доповнюючі компоненти апарату видання (оригіналу), які включають короткі додаткові щодо основного тексту пояснення, уточнення, переклади тощо. До складу приміток належать посилання на примітку і сама примітка. Види приміток: (за розташуванням) внутрітекстові, посторінкові й позатекстові; (за авторством) авторські, редакторські, укладацькі, перекладацькі та ін.

Присвята — компонент апарату видання (оригіналу) в формі короткого тексту, в якому вказують, кому присвячують або на честь чого написане повідомлення. Поміщають перед Приклад. 9 страница основним текстом.

Пробіл (міжслівний) — прямокутна площина всередині рядка без зображеного на ній символа (порожній знак).

Прогнозування повідомлення — здатність реципієнта на основі прочитаної частини повідомлення точними, наближеними чи евристичними методами "вираховувати" подальший текст повідомлення.

Проект видання — видавничий оригінал, оформлений відповідно до конструкції видання і записаний на носій інформації (плівку, комп'ютерний диск).

Публікування — доведення повідомлень через канали передачі інформації до наперед невизначеноїаудиторіїре^£ш/е,н#ш.

Пункт—поліграфічна одиниця вимірювання. Один пункт дорівнює 0,376 мм.

Радіо — мережа, в якій через канали передачі інформації (кабельні, радіохвильові) передають повідомлення від ЗМІ до реципієнтів (слухачів).

Радіотелевізійний процес—множина операцій, за допомогою яких авторський оригінал перетворюють на Приклад. 9 страница аудіовізуальне повідомлення і в такому вигляді доводять його до реципієнтів. Етапи радіотелевізійного процесу: авторський, редакційний, постановлювальний (опера­торський), монтажний і розповсюджувальний (передача в ефір).

Редагування — виробничий процес опрацювання повідомлень у ЗМІ. Види: нормативне і творче.

Редагування галузевої літератури див. Галузеве редагування.

Редактор — працівник ЗМІ, який здійснює редагування повідомлення перед його публі­куванням. Посади за рівнем кваліфікації: головний редактор, завідувач редакції, старший редактор, редактор і молодший редактор.

Редактор гіпертекстових сторінок—програма, що дає змогу задавати в повідомленні гіпертекстові посилання, а також набирати, виправляти й зберігати його. Використовують під час конструювання електронних видань для Інтернету.

Редактор таблиць — програма, яка дає Приклад. 9 страница змогу набирати, виправляти й зберігати таблиці.

Редактор формул — програма, яка дає змогу набирати, виправляти й зберігати формули.

Редакційний висновок—оформлена за певними вимогами редактором експертна оцінка авторського оригіналу щодо доцільності його публікування. Може базуватися як на власній експертній оцінці редактора, так і на експертних оцінках рецензентів.

Редакційний етап — другиий етап видавничого процесу, на якому редактор редагує повідомлення і займається видавничою діяльністю. У кінці редакційного етапу з'являється видавничий оригінал.

Редакція - 1. ЗМІ, що публікує газети й журнали (газетне чи журнальне видавництво). 2. Структурний підрозділ (відділ) книжкового видавництва. 3. Текст повідомлення, що містить відмінності від раніше опублікованого.

Рекламна кампанія — один із Приклад. 9 страница видів видавничої діяльності, який полягає в тому, що редактор планує і здійснює агітаційні та пропагандистські заходи, які сприяють розповсюд­женню повідомлення (видання) серед якомога більшої кількості реципієнтів. Складові рекламної кампанії: а) обговорення рукописів повідомлень; б) презентації надрукованих видань; в) зустрічі з авторами; г) рецензії у друкованій періодиці; ґ) передачі про видання на радіо й телебаченні; д) попередні оголошення програм радіо й телебачення з анотаціями видань; е) каталоги видань; є) переліки наявних видань на останніх сторінках книг; ж) програми передач радіо й телебачення; з) пряма реклама видань у періодиці.

Реконструкція див. Виправлення.

Рема — частина сентенції, в якій подана нова інформація. Розташовують Приклад. 9 страница найчастіше в кінці сентенції.

Реферат — вторинне повідомлення, яке в короткій формі (в середньому до 1 тис. знаків) передає зміст іншого (основного) первинного повідомлення.

Рецензент — фізична особа, яка здійснює рецензування авторського оригіналу чи опублікованого повідомлення.

Рецензія — документ, у якому рецензент викладає експертну оцінку авторського оригіналу чи опублікованого повідомлення.

Рецензування — процес ознайомлення рецензента з авторським оригіналом (виданням) і готування рецензії.

Рецепціація повідомлення — одне із завдань редагування, яке полягає в реалізації в повідомленні лише механізмів сприйняття інформації без урахування норм її породження.

Реципієнт—фізична особа, яка сприймає повідомлення. Типи реципієнтів: читачі, слухачі та глядачі.

Речення — 1. Одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує синтак Приклад. 9 страница­сичними зв'язками одне чи кілька словосполучень і призначена для передачі інформації. 2. Композиційна одиниця найнижчого рівня структури повідомлення.

Робота з автором — вид видавничої діяльності, який полягає в усуненні за допомогою спеціальних методів конфліктних ситуацій, що закономірно виникають між автором і редактором повідомлення в процесі його редагування. До роботи з автором належить також частина процедур, що виникають під час творчого редагування.

Розділ — 1. Одиниця композиційної структури повідомлення, яка містить кілька підрозділів. 2. Одиниця поліграфічної структури повідомлення, яка має неповну першу (спускова сторінка— текст починають нижче верхнього поля сторінки) і останню (кінцева сторінка — текст не доводять до нижнього поля) сторінки. Розділ може мати Приклад. 9 страница й інші поліграфічні особливості оформлення (наприклад, колонтитули), які відрізняють його від решти розділів цього ж видання.

Розповсюдження — передача ЗМІ повідомлення (примірників видань) реципієнтам через канали передачі інформації.

Розріджування — метод виділення, при якому збільшують порівняно з нормальними віддалі між літерами (апроші).

Розуміння повідомлення—уміння реципієнта створити в реальному, псевдореальному чи ірреальному світі модель інформації, поданої в повідомленні. Види розуміння: лінгвістичне, когнітивне (підвиди: субститутивне, операціональнета кон'юнктивне) і прагматичне.

Рубрика — назва одиниці композиції (тому, частини, розділу, підрозділу, підпідроз-ділу), яка відображає її тему. У періодичних виданнях виділяють рубрики постійні та змінні.

Рубрикація — множина рубрик повідомлення, подана в порядку їх розташування в повідомленні Приклад. 9 страница.

Рукопис див. Авторський оригінал.

Рядок — множина знаків, набраних на одній прямій лінії та обмежених зліва й справа форматом набору.

Саморедагування — процес редагування повідомлення його автором.

Свобода слова — юридична норма, згідно з якою кожна особа суспільства має право на вільне висловлення своїх поглядів і переконань у вигляді повідомлень. Дотриманню цієї норми не може перешкодити різниця в поглядах і переконаннях автора й ЗМІ, у тому числі й ре­дактора. Протизаконними є дії будь-яких осіб чи організацій, які перешкоджають вільному розповсюдженню ЗМІ повідомлень.

Семантична складність повідомлень—характеристика повідомлення, яку визначають на основі кількості слів повідомлення, що відсутні в тезаурусі реципієнта Приклад. 9 страница. Найчастіше виділяють сім рівнів семантичної складності.

Сентенція — одиниця інформаційної структури повідомлення, яка передає інформацію. У лінгвістичній структурі відповідає простому реченню, а в логічній—твердженню.

Сигнальний примірник—перший пробний примірник видання, який друкарня передає ЗМІ для контрольного редагування й надання дозволу на друкування всього накладу (підписання на вихід у світ).

Силогізм—вивід, в якому з двох тверджень (засновків), об'єднаних спільним терміном, виводять третє твердження (висновок).

Синтаксична складність повідомлення—характеристика повідомлення, яку визначають на основі довжин слів, речень та надфразних єдностей, що входять у повідомлення. Найчастіше виділяють сім рівнів синтаксичної складності.

Система редагування—комплекс технічних (комп'ютерних), програмних, технологічних та інформаційних (шрифтових, ілюстраційних Приклад. 9 страница, лінгвістичних) засобів, які дають змогу здійсню­вати редагування повідомлення. Системи редагування діють лише у взаємодії з персоналом ЗМІ.

Складність повідомлення—психолінгвістична характеристика повідомлення, яка визначає можливість його сприймання й розуміння реципієнтами. Види складності: синтаксична й семантична.

Скорочення (вид виправлення) — неформалізований (творчий) метод виправлення, під час якого з повідомлення (за умови відсутності в ньому помилок) методом видалення окремих елементів зменшують його обсяг.

Скорочення (слова чи словосполучення)—ланцюжок літер, який утворений за певними лінгвістичними і видавничими нормами, заміняє в повідомленні слово чи словосполучення і має меншу довжину, ніж ці лінгвістичні одиниці. Види скорочень: загальновживані, спеціальні та локальні.

Словниковий запас реципієнта—кількість Приклад. 9 страница і перелік слів, якими володіє реципієнт. Слово — одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка об'єднує одну чи кілька морфем і є носієм семантичного значення. Входить до словосполучення як його складова частина.


Словосполучення — одиниця лінгвістичної структури повідомлення, яка з'єднує синтаксичним зв'язком кілька слів і є носієм семантичного значення.

Слухач —реципієнт, який сприймає аудіальну інформацію повідомлення.

Соціальна ефективність (повідомлення) — зміни, що виникли в суспільстві внаслідок публікування повідомлення. Показники соціальної ефективності: економічний ефект, натуральні показники, сума знань, позитивні емоції, почуття прекрасного чи всі ці показники в комплексі.

Спеціальні методи виправлення — методи виправлення, які використовують для опрацювання нетекстових компонентів оригіналу Приклад. 9 страница.

Спеціальні методи контролю — методи контролю, під час яких компоненти повідомлення перевіряють на відповідність нормативній базі унікальними методами, призначеними лише для якоїсь обмеженої групи видань чи навіть одного видання (наприклад, словників).

Список — вид норми, поданої в формі множини послідовно розташованих ланцюжків символів.

Списковий метод контролю—метод контролю, під час якого компоненти повідомлення перевіряють на відповідність спискам нормативної бази.

Список авторів — доповнюючий компонент апарату видання (оригіналу), що містить перелік авторів, повідомлення яких є у виданні (однотомному, багатотомному, періодичному).

Список одиниць виміру—доповнюючий компонент апарату видання (оригіналу), що містить перелік повних одиниць виміру та їх скорочених позначень, які використовують у повідомленні.

Список помилок Приклад. 9 страница — надрукований на окремому аркуші перелік помилок, виявлених у повідомленні після завершення друкування накладу видання. Список помилок вкладають у видання.

Список скорочень—доповнюючий компонент апарату видання {оригіналу), що містить перелік часто вживаних слів і словосполучень та їх скорочені позначення.

Список умовних позначень — доповнюючий компонент апарату видання (оригіналу), що містить перелік умовних позначень об'єктів, описаних у повідомленні.

Спотворення — помилка, виявлена під час проведення коректури повідомлення. Типи спотворень: внутрілексемні та полілексемні. Внутрілексемне спотворення — ланцюжок знаків у копії повідомлення в межах слова від першого їх відхилення стосовно оригіналу до найближчого збігу. Полілексемне спотворення — ланцюжок слів у копії повідомлення в межах усього тексту Приклад. 9 страница від першого їх відхилення стосовно його оригіналу до найближчого збігу.

Сприймання — цілісне відображення людиною об'єкта чи явища, яке виникає внаслідок безпосередньої дії продукованих цим об'єктом чи явищем фізичних подразників на органи чуття людини. Результатом сприймання є образ об'єкта чи явища.

Спростування — повідомлення ЗМІ, в якому йдеться про виправлення ЗМІ помилок, допущених в іншому повідомленні. Спростування повинно відповідати певним нормам, встановленим законодавством.

Стандарт (видавничий) — норма редагування, вироблена і затверджена державою.

Старший редактор — працівник ЗМІ, який, крім редагування повідомлень, за дорученням завідувача редакції здійснює керівництво частиною персоналу редакції (відділу). Старшому редакторові доручають редагування найскладніших повідомлень.

Стиль (у теорії редагування Приклад. 9 страница) — характеристики підмножини повідомлень, яка в середовищі носіїв певної мови (авторів та реципієнтів) має специфічну сферу функціонування. Види стилів: 1) нейтральний і маркований; 2) усний (розмовний і ораторський) та письмовий (книжний); 3) художній (поетичний, драматичний та прозовий), публіцистичний (художньо-публіцистичний, газетний і радіотелевізійний) і понятійний (діловий, науковий і технічний); 4) авторський і колективний.


25 Загальне редаї уиаиия



Стиль (у поліграфії)—множина команд поліграфічної системи, яку можна присвоювати абзацам повідомлення. Кожен поліграфічний стиль має свою відмінну від інших назву.

Стовпець — множина абзаців і/чи їх частин, які мають однаковий формат набору й роз­ташовані послідовно один під одним.

Сторінка—прямокутна площина з множиною стовпців, які уздовж вертикалі Приклад. 9 страница розташовані паралельно один до одного і не виступають за вертикальний формат цієї площини. Стовпці відділяють один від одного вертикальним пробілом, а іноді ще й вертикальною лінійкою. Зовні (із чотирьох сторін площини) стовпці відділяють від границь площини полями.

Структура — 1. Вид норми, що має форму множини об'єктів, поєднаних певними зв 'язками. 2. Див. Видавнича Інформаційна, Композиційна, Лінгвістична, Логічна й Поліграфічна структура.

Структурний метод контролю—метод контролю, під час якого компоненти повідомлення перевіряють на відповідність структурам нормативної бази.

Ступінь редагованості — відношення обсягу здійсненого редактором виправлення до обсягу всього повідомлення.

Ступінь компресування інформації — відношення значення вибраного показника (кількості знаків, площі Приклад. 9 страница, обсягу, часу) після компресування тексту повідомлення до значення того самого показника перед компресуванням, тобто С - Рх ІР2 • 100%, де Р] — значення показника до компресування, а Р2—значення показника після компресування.

Суб'єкт редагування див. Редактор, Система редагування.

Субститут — компонент, який може бути підставлений у повідомлення замість іншого компонента.

Сюжет—одиниця найвищого рівня інформаційної структури повідомлення, що передає інформацію. У лінгвістичній структурі відповідає надфразній єдності, блоку чи дискурсу, а в логічній—виводу.

Таблиця — позиційна форма подання інформації в двомірному просторі.

Твердження—одиниця логічної структури повідомлення, яка ставить одному чи кільком поняттям у відповідність предикат і квантори. У лінгвістичній структурі відповідає простому реченню Приклад. 9 страница.

Творче редагування — оптимізація повідомлення, яка базується на імущії редактора. До творчого редагування належать такі методи, які, з одного боку, не базуються на нормах, а, з іншого, їх доцільність і навіть необхідність визнає більшість осіб, які виступали експертами повідомлення (редактори, рецензенти, реципієнти тощо). Становить незначну частину процедур (в середньому не більше 20%), виконуваних під час редагування повідомлення.

Тезаурус — 1. Банк знань, який є в реципієнта чи їх групи. Тут банк знань — множина змінних, предикатів, кванторів і утворених із них тверджень, якою володіють автори, реципієнти й редактори. Види: простий, звичайний, складний. 2. Словник, що має спеціальну будову. У тезаурус входять або лише слова Приклад. 9 страница (словниковий запас реципієнтів), або слова та зв'язки між ними.

Текст—повідомлення, оформлене фіксованою кількістю знаків (слів) певної мови.

Текстові компоненти оригіналу (видання)—складові оригіналу (видання), що містять основний текст (ланцюжок символів фіксованої довжини), іноді з рубриками. Інші компо­ненти видання (примітки, змісти, додатки тощо) також можуть мати текстову структуру. У текстових компонентах виділяють лінгвістичну, композиційну, інформаційну та логічну структуру.

Текстовий процесор — програма, яка дає змогу набирати, виправляти й зберігати тексти з виділенням компонентів їх видавничої и поліграфічноїструктури.

Текстовий редактор — програма, яка дає змогу набирати, виправляти й зберігати тексти.


Телебачення—мережа, в якій через кстат: гсусОачі інформації(кабельні, радіохвильові Приклад. 9 страница) передають повідомлення від ЗМІ до реципієнтів / глядачів).

Тема— 1. Вербально (словесно) оформлена назва фрагмента реального, псевдореального чи ірреального світу, описаного в повідомленні. 2. Частина сентенції, в якій подана відома інформація. Тему найчастіше розташовують на початку сентенції.

Тематичний план — список бібліографічних описів повідомлень (іноді з анотаціями чи рефератами), які ЗМІ планують підготувати, з прогнозованими термінами їх виходу в світ.

Теорія видавничої діяльності—складова частина едитології, яка досліджує методологічні засади процесів, що лише опосередковано пов'язані з готуванням повідомлень до публікування. Див. Видавнича діяльність.

Теорія редагування — складова частина едитології, яка досліджує методологічні засади безпосереднього готування повідомлень до публікування (редагування). Теорія редагування описує, зокрема у формі аксіом Приклад. 9 страница, закономірностей та законів, пояснює та прогнозує функціо­нування тих суб'єктів та об'єктів, що беруть участь у процесі редагування.

Термін — слово чи словосполучення, яке вживають для позначення певного наукового чи технічного поняття.

Технічне редагування — аспект редагування, який полягає в контролі за дотриманням поліграфічних норм та виправленні виявлених помилок.

Технічний редактор див. Конструктор видання.

Технологічний маршрут [виготовлення видання (повідомлення)] — послідовний перелік операцій, які повинні здійснити працівники ЗМІддя опрацювання повідомлення від моменту подання авторського оригіналу до отримання видання (повідомлення) реципієнтом.

Тираж див. Наклад видання.

Том — композиційна одиниця найвищого рівня структури повідомлення, яка складається з кількох частин.

Точність слововживання—ступінь Приклад. 9 страница відповідності між значенням слова в повідомленні та в тлумачному словнику.

Точність уяви—ступінь відповідності між реальністю йуявою про неї автора (дійснісна точність уяви), між уявою автора і текстом його повідомлення (комунікативна точність уяви) і між текстом повідомлення та уявою реципієнта (рецептивна точність уяви).

Транскрибування—передача звучання усного повідомлення (його фрагмента), спеціально затвердженими знаками або максимально схожими літерами потрібної мови.

Транслітерування — передача письмового повідомлення (його фрагмента), записаного літерами одного алфавіту, літерами іншого алфавіту.

Трекінг — зміна віддалей між сусідніми знаками в словах. Раніше вживаний термін: згущування та розріджування знаків у рядку.

Увага — здійснення реципієнтом відбору потрібної йому інформації, забезпечення функціонування лише потрібних Приклад. 9 страница йому дій і збереження постійного контролю за їх виконанням.

Узгодження—вид синтаксичного зв'язку між словами, при якому кероване слово отримує граматичні категорії керуючого слова.

Уніфікація повідомлення—одне із завдань редагування, яке полягає в тому, щоб однаково оформляти однотипні об'єкти для їх однозначної ідектфікащіреципієнтом та полегшити процес сприйняття ними інформації (лише для певних видів повідомлень).

Урізноманітнення повідомлення — одне з завдань редагування, яке полягає в урізно­манітненні однотипних об'єктів, що дає реципієнтам естетичне задоволення від процесу "розшифровування" тексту (лише для певних видів повідомлень).

25* 387


Уява — процес перетворення уявлень (образів чи послідовності дій, що були в пам'яті), який утворює Приклад. 9 страница нові, тобто раніше неіснуючі, уявлення (нові чи модифіковані образи, нові зв'язки між ними, нові послідовності дій тощо).


documentaiwfrft.html
documentaiwfyqb.html
documentaiwggaj.html
documentaiwgnkr.html
documentaiwguuz.html
Документ Приклад. 9 страница